|
1. У разі припинення інвестиційної діяльності на території України іноземний інвес¬тор має право на повернення своїх інвестицій не пізніше шести місяців після припинен¬ня цієї діяльності, а також доходів за цими інвестиціями у грошовій або товарній формі, якщо інше не встановлено законом або угодою сторін.
1. Коментована стаття закріплює гарантію репатріації іноземних інвестицій та доходів від них у разі припинення інвестиційної діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про інвестиційну діяльність» припинення ін¬вестиційної діяльності провадиться за рішенням: а) інвесторів (при цьому інвестори відшкодо¬вують збитки учасникам інвестиційної діяльності); б) правомочного державного органу.
Днем припинення інвестиційної діяльності слід вважати день прийняття відповідного рі¬шення самим іноземним інвестором або правомочним державним органом. За загальним правилом, повернення інвестицій має бути здійснене не пізніше шести місяців після припи¬нення інвестиційної діяльності. Відхилення від зазначеного правила можуть обумовлювати¬ся спеціальним законодавчим регулюванням окремих форм інвестиційної діяльності. Так, відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника товариства з обмеженою відповідальністю виплата вартості частини майна товариства, про¬порційної його частці у статутному фонді, провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Спеціальні строки вилу¬чення іноземним інвестором здійснених інвестицій можуть встановлюватися у договорах між суб'єктами інвестиційної діяльності.
Відповідно до абзацу 6 підпункту «а» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів Укра¬їни від «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності не потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.
2. У випадку якщо іноземна інвестиція, здійснена шляхом придбання цінних паперів укра¬їнських емітентів, не була зареєстрована в установленому порядку (див. коментар до ст. 395 цього Кодексу), повернення коштів нерезиденту в разі припинення ним інвестиційної діяль¬ності має здійснюватись на підставі пред'явлення документів, які підтверджують внесен¬ня нерезидентом інвестиції в Україну, а також документів, що підтверджують припинення нерезидентом цієї інвестиції. Такими документами можуть бути договори, угоди, контракти купівлі-продажу цінних паперів з документальними підтвердженнями їх виконання, копії статутних та установчих документів підприємств - об'єктів іноземних інвестицій, договори, контракти, угоди про переуступку майнових та інших прав, що раніше належали іноземному інвестору в Україні, тощо (див.: лист Національного банку України від 3 грудня 1997 р. № 13-124/2407-8833 [516]). Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції 1. Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Ко¬дексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються пра¬вила міжнародного договору. Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються: - Господарським кодексом України; - Законом України «Про режим іноземного інвестування»; - іншими законодавчими актами, а саме, законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про загальні засади створення і функціонуван¬ня спеціальних (вільних) економічних зон», «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», «Про угоди про розподіл продукції», «Про усунення дискримінації в оподаткуван¬ні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та грошових коштів вітчизняного походження», «Про Державну програму приватизації», «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регу¬лювання та валютного контролю» тощо; - чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, до яких, належать, зокрема, двосторонні інвестиційні угоди, Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18 трав¬ня 1965 р., ратифікована Законом України від 16 березня 1997 р. [431], тощо. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.
|
