|
Правовий статус житлово-будівельних кооперативів дотепер регулюється нормативно-правовими актами радянського періоду - Законом «Про кооперацію в СРСР» [314] і Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, затвердженим постановою Ради Міні¬стрів УРСР від ЗО квітня 1985 р. [266]. Правовий статус адвокатських об'єднань визначається, насамперед, Законом України «Про адвокатуру» [57]. Господарсько-правовий статус об'єд¬нань громадян, до яких відносяться політичні партії та громадські організації, визначається Законом України «Про об'єднання громадян» [339]; особливості статусу профспілок у сфері господарювання відображені в Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [425]. Господарські аспекти функціонування релігійних організацій урегульовані Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» [443]. Правове становище державних цільових фондів загальнообов'язкового соціального страхування визначається Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне со
ціальне страхуван¬ня [42]. Інші державні цільові фонди діють на підставі спеціальних нормативних актів різного рівня. Особливості господарсько-правового статусу бюджетних установ різного профілю ви¬значені законами, присвяченими відповідним галузям та підгалузям соціально-культурної сфери (закони України «Про освіту» [350], «Про вищу освіту» [70і], «Про наукову і науко¬во-технічну діяльність» [329], «Про музеї та музейну справу» [326] та ін.). На господарські можливості бюджетних установ впливають також положення Бюджетного кодексу України. Норми, що стосуються правового статусу негосподарських об'єднань юридичних осіб, розки¬дані по великому числу законів про окремі різновиди неприбуткових організацій, що входять до складу цих об'єднань.
Стаття 132. Особливості статусу відокремлених підрозділів (структурних оди¬ниць) господарських організацій
1. Відокремлені підрозділи (структурні одиниці) господарських організацій визна¬ються суб'єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність від імені цих госпо¬дарських організацій без статусу юридичної особи.
2. Відокремленими підрозділами (структурними одиницями) є філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господар¬ських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законом. Вони можуть мати рахунок (рахунки) в уста¬новах банку. 3. Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи господарської організації діють на підставі положення, затвердженого цією організацією. 1. Юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представ¬ництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами. 2. Філія - структурно відокремлена частина юридичної особи, що знаходиться поза межа¬ми розташування керівного органу юридичної особи та виконує таку саму діяльність (вироб¬ничу, наукову тощо), що й юридична особа в цілому. Філія має своє керівництво, яке підпо¬рядковане керівному органу юридичної особи і діє на підставі доручення, отриманого від відповідного керівного органу юридичної особи. Представництво - структурно відокремлена частина юридичної особи. Представництво діє за межами знаходження юридичної особи від її імені. Діяльність представництва обме¬жується виключно представницькими функціями (укладення угод, здавання-приймання про¬дукції тощо). Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт господа¬рювання лише повідомляє про їх відкриття реєструючий орган шляхом внесення додаткової інформації до своєї реєстраційної картки (п. 17 ст. 55 ГК). Якщо юридична особа перетворює свій відокремлений підрозділ в юридичну особу, то в такому разі відбувається реорганізація юридичної особи у формі перетворення або поділу (ст. 59 ГК). Юридична особа, що виділилася, стає самостійним суб'єктом господарювання. Од¬нак вона може бути дочірнім підприємством, якщо існує економічна та/або організаційна залеж¬ність між юридичними особами у відповідності зі статтею 126 ГК (асоційовані підприємства). Стаття 55 ГК визначає, що однією з ознак суб'єкта господарювання є відокремлене майно. Відокремлені підрозділи господарських організацій не є власниками майна, яке було переда¬но їм господарськими організаціями. До цього майна застосовується право господарського відання (ст. 136 ГК), право оперативного управління (ст. 137 ГК), право оперативного вико¬ристання майна (ст. 138 ГК). Майно також може бути передано відокремленим підрозділам в оренду або лізинг (ст. 283-192 ГК). 3. Повноваження відокремленого підрозділу господарської організації визначаються її установчим документом - положенням про відособлений підрозділ, яке затверджується юридичною особою.
|
